Голова наглядової ради ВАТ «Концерн хлібпром» розповів, що компанія бере під контроль Львівський хлібокомбінат та перший хлібозавод, їхню мережу магазинів та підприємство «Явірмлин». Після цього компанія припинить поглинання.
Розкажіть, як ви потрапили до аграрного бізнесу, з чого починалася ваша кар’єра?
Ми починали в кінці 1990-х з торгівлі нафтопродуктами — по бартеру отримували велику кількість зерна, яку так чи інакше треба було збувати. У результаті було прийнято рішення піти до аграрного бізнесу, точніше, на виробництво продуктів харчування.
Нафтовий бізнес продали?
Ні, він є у структурі холдингу. Це компанія «Галнафтогаз», яка володіє заправками «ОККО». До речі, цей напрям на сьогодні розвивається більш динамічними темпами, ніж «Хлібпром».
Хто на сьогодні є основним акціонером «Хлібпрому»?
Основна власність холдингу належить компанії F.I.E.H. (Financial & Investment Energy Holding), близько 4% акцій присутні у лістингу ПФТС.
Який відсоток акцій холдингу належить вам?
Мені особисто нічого не належить.
За останній рік компанія придбала міноритарні пакети акцій кількох львівських хлібопекарських підприємств. Чому не вдалося викупити контрольний пакет?
Ми придбали 24% акцій двох великих підприємств групи «Еколан»: Перший хлібозавод та Львівський хлібокомбінат, їхню мережу магазинів та підприємство «Явірмлин». І збираємося викупити інші 76%, як тільки отримаємо дозвіл з Антимонопольного комітету України.
Придбані заводи є державними?
Ні, жодного державного підприємства ми ніколи не купували. Не думаю, що державні підприємства є більш дешевими, ніж приватні, а те, що вони більш проблемні, це точно. До того ж новий власник при купівлі державного майна бере на себе багато інвестиційних зобов’язань, чого немає при купівлі підприємства, яке належить акціонерному товариству.
Нові заводи плануєте викупити найближчим часом?
Незважаючи на репутацію концерну як одного з найактивніших «консолідаторів» хлібної галузі, ми не ставимо собі завдання розширити ринок шляхом поглинання інших виробників. Насамперед це відбувається за рахунок вигідних пропозицій. Перед нами стоїть дуже проста задача — збільшення частки ринку найефективнішим способом, а приєднання ринку разом з підприємством не є найбільш ефективним.
Які кошти ви залучаєте для розвитку бізнесу?
Ми активно працюємо з банківськими установами, проте є помітна різниця між роботою з вітчизняними та іноземними фінустановами. Так, з українськими банками легше домовлятися, вони є близькими для нас за своєю ментальністю. Що стосується закордонних, то вони більш структуровані. Проте на сьогодні такого поняття, як суто український банк, немає.
Зараз ми співпрацюємо з OTП Банком, який видав нам 10-річну позику на 5 мільйонів доларів на розширення торгівельної мережі. У країні ми першими отримали такі гроші на тривалий термін.
На яких умовах ви співпрацюєте з організаціями, що входять до структури Світового банку?
Минулого року ми отримали кредит від інвестиційного підрозділу Світового банку — Міжнародної фінансової корпорації (International Finance Corporation) — у розмірі 30 мільйонів доларів. «Хлібпром» використає ці кошти, щоб розширити виробничі потужності у Львівській області, побудувати новий млин для переробки 43 тисяч тонн зерна на рік та одночасного зберігання 30 тисяч тонн продукції, модернізувати свої хлібозаводи у Львові та Вінниці, розширити та удосконалити власну роздрібну мережу, а також рефінансувати поточні боргові зобов’язання компанії. Загальна вартість проекту становить 45 мільйонів доларів.
Основною ціллю співпраці було залучення довгих грошей за помірну плату. Ми не розголошуємо процентні ставки банків, але я можу сказати, що вона є прийнятною, по ній маємо деякі пільги, канікули. Ще одним важливим моментом у цій співпраці є можливість банку викупити наших акцій на 10 мільйонів доларів. Як результат підрозділ Світового банку фактично може стати нашим акціонером.
Це не просто позика, це світові стандарти у роботі, що впроваджуються за допомогою міжнародних консультантів. Вони працюють на базі підприємства вже понад рік.
Коли ви збираєтесь розміщувати свої акції на міжнародній біржі?
Можливо, це станеться в 2010-2012 роках, та це не є самоціллю компанії. Як можливі варіанти ми розглядаємо вихід на лондонську чи варшавську біржі. Зокрема, у Польщі є свої переваги — там добре знають український продуктовий ринок. До того ж у нас вже напрацьовано зв’язки з місцевими брокерськими компаніями та безпосередньо з Варшавською біржею.
«Хлібпром» має 12 тисяч гектарів власних земель. Ви збираєтесь купувати нові ділянки?
У нас закінчився термін оренди цих земель, і було прийняте рішення не подовжувати її. Ми вирішили відмовитися від розвитку цього напрямку бізнесу, а сконцентруватися винятково на виробництві.
З якою рентабельністю ви працюєте?
Якщо це стосується не масової соціально орієнтованої продукції, а тортів, печива, деяких здобних булочних виробів, то цей показник у межах 15%. Проте 80% нашої продукції є соціально орієнтованою, яка регулюється державою. Так, у Львові рентабельність становить 3%, а у Вінниці — 5%.
У вас є власні роздрібні магазини?
До складу «Хлібпрому» входять 108 власних магазинів.
У чому полягають особливості вашої співпраці з великими мережами супермаркетів? Наскільки відрізняється ціна ваших продуктів у мережах і у ваших магазинах?
Супермаркети — хороший канал збуту, проте і у роботі з ними є свої «але». У них великий термін розрахунку за отриману продукцію, який може становити понад 21 календарний день. Ми з ними співпрацюємо по напрямках як готової продукції, так і хлібних напівфабрикатів, що випікаються у місцях продажу. Зараз ми працюємо з супермаркетами Fozzy Group, «Велика кишеня», Billa, «Фуршет».
Перевагою наших власних магазинів є те, що у них завжди є повний асортимент нашої продукції.
Плата за полицю у великих супермаркетах дуже висока?
Вона не є фіксованою і є предметом домовленості між нами і власниками мережі магазинів.
Як була вирішена ситуація, що виникла після того, як Вінницький антимонопольний комітет визнав «Хлібпром» монополістом на ринку хліба в області?
Багато виробників просто не звітують щодо реальних обсягів свого виробництва і користуються спрощеним оподаткуванням. Тому на папері виходить, що ми є єдиним виробником хлібобулочної продукції на Вінниччині.
Що стосується вирішення цієї справи, то на сьогодні це є предметом судового розгляду, у якому крапку ставити ще зарано. Наразі, на нашу думку, були деякі порушення з боку АМК, які ми оскаржуємо в суді.
На вашу думку, наскільки зміниться ціна на хліб у цьому році?
Минулого року ми працювали з від’ємною рентабельністю, тому ціна суттєво виросла — на 15%. У цьому році, я думаю, такого стрибка не буде і вартість хліба зросте у межах 5%.
За якою ціною ви купуєте зерно та борошно?
На вільному ринку на сьогодні ми купуємо борошно на 150 гривень дорожче, ніж у держрезерві, та це не надто суттєва різниця. У державних установ скуповуємо борошно по ціні 1910 гривень за тонну за вищий ґатунок, 1782 гривень — за перший і 1528 — за третій.
Що стосується світової ціни на зерно, то її ріст зараз дещо зупинився. Зараз ця ціна сягає 400 доларів. В Україні це близько 300 доларів.
У яких зернотрейдерів купуєте зерно?
З найбільших це «Луї Дрейфус» та «Альфред Топфер». Тісно співпрацюємо з «Віталмар агро» (групи «Нідера», Нідерланди) та з декількома дрібними зернотрейдерами.
Нещодавно провели переговори з Landkom International Plc.
Є проблема якісної сировини?
Існує, тому ми будемо переходити на власну сировину. Ми інвестували 5 мільйонів євро в будівництво свого млину у Львівській області, який буде переробляти 300 тонн зерна на добу і забезпечить нас якісним борошном.
Скільки займає борошно у собівартості кінцевого продукту?
На сьогодні це близько 50%, хоча нещодавно цей показник був значно вищим — 70%. Це пояснюється збільшенням транспортних витрат, подорожчанням палива, а також значним підвищенням заробітної плати нашим працівникам, яка складає 30% собівартості.
Скільки на сьогодні ви закуповуєте борошна у держрезерві?
Близько 20%, більше борошна купувати немає сенсу. Наш асортимент продукції значно змінився останнім часом, ми почали виготовляти дорогу продукцію за складною рецептурою, а пропоноване нам борошно можна використовувати лише для масових сортів хліба, попит на які скорочується.
Ви вели переговори з Кабінетом Міністрів щодо врегулювання ціни на хлібобулочну продукцію?
Ми ведемо переговори з місцевими адміністраціями, яким уряд доручив контролювати нашу рентабельність.
Не можу сказати, що вони відносяться позитивно до нашої потреби у піднятті цін на хліб. Але на це є об’єктивні причини, які не можна заперечувати. Борошно — не єдина складова вартості хлібу, є ще енергоносії, заробітна плата, транспортні витрати, пов’язані з подорожчанням пального.
Для вас як потужного виробника важко домовлятися з місцевою владою?
Все залежить від регіону. Багато підприємців скаржаться, що на Західній Україні важко вести переговори з місцевими можновладцями, проте ми працюємо із владою Львова без жодних ускладнень. Для нас набагато складніше знайти спільну мову з місцевою владою у Вінниці.
Ваша продукція продається лише на Західній та в Центральній Україні. На схід вас не пускають?
Ми працюємо в тих регіонах, де нам вигідно. На Заході, приміром, інша культура споживання хлібобулочної продукції. Вона вимагає інноваційних технологій, постійно нових рецептур. Я можу сказати, що асортимент львівського хлібного магазину сьогодні більш широкий, ніж у Києві. На Сході ринок більш ємний, але менше споживається високорецептурна продукція.
Плануєте експортувати продукцію за кордон?
Зараз цієї необхідності немає, але такої можливості ми не виключаємо. У тій самій Польщі можна налагодити дистриб`юторську мережу, проте будувати свій завод за кордоном нерентабельно.
Який асортимент вашої продукції? І яку частку ринку ви займаєте?
Ми випускаємо більше 700 найменувань. По Україні загалом ми займаємо 7,4%.
Що передбачають плани на 2008 рік?
«Хлібпром» призупинив стратегію розвитку за рахунок поглинань і орієнтується на швидкозростаючий сегмент ринку. Згідно стратегії, компанія планує нарощувати обсяг виробництва на 20% щороку. Концерн «Хлібпром» планує інвестувати у розвиток протягом наступних 7 років 130 мільйонів доларів, в основному у виробниче обладнання та дистрибуцію.
У близькому майбутньому компанія перейде на роботу в єдиній юридичній особі, внаслідок чого буде оптимізовано вертикаль контролю, підвищено ефективність діяльності концерну в цілому, спрощено й зведено до однакових процеси на всіх підприємствах групи.
Info. Вадим Вишневський
Народився 9 травня 1963 року в м. Садгора Чернівецької обл.
Освіта: Закарпатський держуніверситет (право), Київський університет права (юрист).
1994-1996 роки — директор та президент ТОВ «ТНК-Сервіс».
1196-1998 роки— заступник директора, заступник голови правління ВТП «Карат Трейдинг».
1998-2000 роки— голова правління ЗАТ «Галнафтазбут».
2000-2002 роки— член ради директорів ВАТ «Концерн Галнафтогаз».
2002-2003 роки— заступник директора зі стратегічного розвитку ВАТ «Львівський хлібозавод №5».
2003-2008 роки— генеральний директор ВАТ «Концерн Хлібпром».
2008 рік — голова правління ВАТ «Концерн Хлібпром».
383,8 млн. грн.склав чистий дохід «Концерну Хлібпром» у 2007 році. Це на 27% більше, ніж за попередній рік
ВАТ «Концерн Хлібпром»
Входить до холдингу «Універсальна інвестиційна група».
Є одним з найбільших національних виробників хліба та об`єднує 14 хлібозаводів та 3 комбінати хлібопродуктів.
Окрім виробництва, концерн забезпечує реалізацію виготовлених хлібопродуктів, зберігання та переробку зерна.
Разом з доповнюючими напрямками компанія представляє собою вертикально інтегровану структуру.
Також концерн реалізовує проект «Бізнес для бізнесу» зі створення точок випікання у місцях продажу швидкозаморожених напівфабрикатів ТМ «Наминайко».
«Концерн Хлібпром» входить до президії галузевого об`єднання «Всеукраїнська асоціація пекарів».
Структура «Концерну Хлібпром»
До виробничої структури ВАТ «Концерн Хлібпром» належать:
Львівський хлібозавод №5;
Самбірський хлібокомбінат;
Червоноградський хлібозавод;
Вінницяхліб;
Барський хлібозавод;
Могилів-Подільський хлібозавод;
Калуський хлібокомбінат;
Гайсинхліб;
Жашківський хлібозавод;
Кам’янський хлібозавод;
Шполянський хлібокомбінат;
Подільське борошно;
Рівнехліб.
